Маршрут розрахований на два повні дні. Перший день пішохідний, усе в ньому вміщується в трикутнику між фортецею, набережною та Нагірним парком. Другий день потребує машини: три головні точки за містом лежать у різні боки від Баку, і громадським транспортом між ними не проїхати.
Таймінг нижче орієнтовний. Узимку темніє близько п'ятої вечора, тому вечірні пункти зсуваються на годину або півтори раніше.
День перший: фортеця, море і захід сонця
09:00. Ічері Шехер
Виходьте зранку, поки немає спеки й екскурсійних груп. Ічері Шехер це обнесене мурами старе місто, об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Усередині досі живуть люди: у дворах сушиться білизна, біля під'їздів стоять машини.
Планування середньовічне, частина провулків завширшки близько півтора метра. Заблукати легко, але фортеця невелика, за сорок хвилин ви в будь-якому разі вийдете до муру.
Дорогою трапляться Джума-мечеть, кілька караван-сараїв, перероблених на ресторани, і ряди крамниць із килимами та мідним посудом. Торгуватися тут доречно, перша названа ціна зазвичай завищена.
Зайдіть до Дівочої вежі. Висота близько 28 метрів, товщина мурів біля основи сягає п'яти. Призначення вежі обговорюють досі, версії різняться від оборонної до культової. Нагорі оглядовий майданчик із видом на бухту та дахи фортеці.
10:30. Палац Ширваншахів
Резиденція правителів Ширвану, основну частину зведено у XV столітті. Комплекс складається з кількох окремих будівель: житловий палац, усипальниця, мечеть із мінаретом, лазня, і восьмигранний павільйон із колонадою, диван-хане, який вважають то залою суду, то приймальнею.
Закладайте годину. Палац стоїть на верхній точці фортеці, далі дорога йде вниз, до моря.
12:30. Бакинський бульвар і Мала Венеція
Приморський бульвар тягнеться вздовж Каспію кілька кілометрів. Дорогою трапиться Мала Венеція, система каналів із містками й човнами, збудована в шістдесяті роки. Катання на човні триває близько п'ятнадцяти хвилин. Поруч працює колесо огляду, один оберт приблизно двадцять хвилин, і з верхньої точки добре видно всю лінію набережної.
Тут само обід. Уздовж першої лінії набережної ціни вищі, ніж за два квартали вглиб, за порівнянної кухні. Порядок цін у місті зібрано в розборі цін у Баку.
14:30. Азербайджанський національний музей килима
Будівлю зведено у формі наполовину згорнутого рулону килима, і стоїть вона просто на бульварі. Усередині килими різних шкіл: бакинської, губинської, ширванської, гянджинської, карабаської, тебризької. До кожної групи є пояснення, чим різняться щільність, орнамент і колір.
На огляд вистачає години.
16:00. Будинок Тагієва і Національний музей історії
Від бульвару хвилин п'ятнадцять пішки вгору, на вулицю Тагієва. Палац будували з 1893 до 1902 року за проєктом Юзефа Гославського, і Гаджі Зейналабдін Тагієв подарував його дружині, Соні ханим. Будівля займає цілий квартал. Усередині парадні зали з різьбленими панелями, дзеркалами та люстрами, привезеними з Франції та Німеччини.
Тагієв був першим великим азербайджанським меценатом і благодійником. На його кошти в Баку 1901 року відкрилася перша світська школа для мусульманських дівчат. Він профінансував Шолларський водогін, яким до міста вперше пішла чиста питна вода, збудував театр, оплачував навчання студентів за кордоном і замовив перший переклад Корану азербайджанською.
1920 року палац конфіскували, з 1921 року в ньому працює Національний музей історії Азербайджану. Експозиція охоплює історію країни від археологічних знахідок до XX століття, але половина враження тут припадає на самі інтер'єри. Розбір палацу та його зал у нас є в окремій статті.
Закладайте півтори години.
18:00. Нагірний парк
Підіймайтеся хвилин за сорок до заходу сонця. Пішки підйом крутий, простіше таксі або фунікулером від бульвару.
Згори видно всю бухту, набережну та Полум'яні вежі. Дорогою ви пройдете Алею шехідів, меморіал загиблим у січні 1990 року та в карабаських війнах. Це діюче меморіальне місце, фотосесії та гучні розмови тут не прийняті.
Після заходу сонця на вежах вмикають підсвічування. Униз пішки близько двадцяти хвилин.
День другий: Заха Хадід, петрогліфи і вогонь
Другий день побудований навколо двох виїздів за місто. Без машини на весь день він не працює, причини розібрано наприкінці.
09:00. Центр Гейдара Алієва
Проєкт Захи Хадід, відкрито 2012 року. Будівлю зведено без прямих кутів, стіна переходить у дах без видимої межі.
Усередині кілька постійних експозицій, зокрема колекція ретроавтомобілів і зала з мініатюрними копіями пам'яток азербайджанської архітектури. Докладніше про будівлю та виставки в нас є окрема стаття.
Приїздіть до відкриття: у першу годину відвідувачів помітно менше, а їхати вам сьогодні багато.
10:30. Яшил базар
Зелений ринок, хвилин п'ятнадцять від центру. Сухофрукти, горіхи, пастила, місцеві сири, соління, спеції, гранати та хурма за сезоном. Куштувати дають майже скрізь, ціна обговорюється.
Візьміть щось у дорогу, обід сьогодні буде пізно.
11:30. Гобустан
Близько 65 кілометрів на південь, приблизно година трасою вздовж моря. Гобустанський заповідник це скелі з петрогліфами, їх тут близько шести тисяч, вік найдавніших оцінюють у десятки тисяч років. Сюжети повторювані: човни з веслярами, мисливці, бики, кози, ланцюжки фігур у танці.
Почніть із музею біля входу. Він сучасний, з інтерактивними екранами, і за півгодини дає контекст, без якого стежка між камінням читається гірше.
Об'єкт входить до списку ЮНЕСКО. Тіні на маршруті майже немає, вода й головний убір обов'язкові.
13:30. Грязьові вулкани
Від заповідника близько двадцяти хвилин, але асфальт закінчується раніше. Легкова машина далі не йде, тому біля повороту стоять місцеві водії на старих позашляховиках: довозять до плато й чекають нагорі, очікування входить у ціну.
На плато десятки конусів заввишки приблизно по пояс. З них бульбашками виходить сіра глина. Вона холодна, жодного жару немає. Докладніше ми писали в окремій статті.
Одяг брудниться, глина відпирається погано.
15:00. Пауза на кутаби
На зворотному шляху зупиніться біля придорожнього кафе. Кутаби це тонкі коржі з прісного тіста, обсмажені на сухій сковороді та складені навпіл. Начинка на вибір: зелень, гарбуз, м'ясо, сир. Подають стосом, змащують маслом, їдять руками, часто посипаючи сумахом.
Про решту місцевої кухні є окремий гід.
17:00. Атешгях
Тепер розворот на північний схід, через місто й далі в Сурахани. Атешгях це п'ятикутний храмовий комплекс із відкритим вівтарем у внутрішньому дворі, де горить вогонь. По периметру келії, де жили паломники, на плитах написи санскритом і пенджабі.
Сюди приходили зороастрійці та індуїстські паломники, що йшли з торговими караванами. Природний вихід газу вичерпався наприкінці XIX століття, нині газ до вівтаря підведено трубою.
18:30. Янардаг
Двадцять хвилин від Атешгяха. Янардаг це схил пагорба, з якого виходить природний газ, і смуга вогню горить там безперервно. Удень на сонці полум'я майже не видно, тому їхати має сенс до сутінків.
Оглядові майданчики обладнані, підходити можна близько. На огляд вистачає півгодини.
20:30. Вулиця Нізамі та площа фонтанів
Повернення до центру. Вулиця Нізамі, яку в місті називають Торговою, це пішохідна лінія з магазинами, кафе та вуличними музикантами. Вона виходить на площу фонтанів.
Увечері тут людно, більшість кафе працює до півночі й пізніше. Якщо лишаться сили, від площі десять хвилин пішки до набережної, і підсвічені Полум'яні вежі звідти видно найкраще.
Як не зламати другий день
Гобустан розташований на південний захід від Баку, Атешгях і Янардаг на північний схід. Це протилежні боки від міста, за день набігає близько двохсот кілометрів, і через центр доводиться проїжджати двічі.
Звідси випливає:
Машина з водієм на весь день. Окремі таксі на кожен відрізок не спрацюють: біля грязьових вулканів зворотну машину зловити ніде.
Громадський транспорт маршрут не покриває. До Гобустану автобус іде, до вулканів ні, прямого сполучення між Гобустаном і Абшероном не існує.
Якщо часу менше, прибирайте цілий виїзд. Або Гобустан із вулканами, або Атешгях із Янардагом. Спокійно пройти один виїзд краще, ніж устигнути обидва бігом.
Готовий тур знімає логістику. Напрямки Гобустан і Абшерон є майже в усіх операторів, іноді в одному дні: екскурсії з Баку.
Що варто знати заздалегідь
Вітер. На бульварі та в Нагірному парку дме майже постійно. Вітрівка потрібна навіть липневого вечора.
Готівка. У центрі картки приймають майже скрізь. На Яшил базарі, у водіїв позашляховиків і в придорожніх кафе потрібні манати. Прикинути суми можна в конвертері валют.
Зв'язок. Навігація другого дня знадобиться постійно, роумінг дорогий. Варіанти з місцевою сімкою та eSIM розібрано тут.
Де жити. Найзручніше селитися між Ічері Шехер і площею фонтанів: перший день цілком пішохідний, другого простіше стартувати з центру. Варіанти зібрано на цій сторінці.
Взуття. Бруківка у фортеці, кам'яна стежка в Гобустані, сходи в Нагірному парку.
Якщо лишається третій день, логічне продовження це Шекі або Габала. Але туди потрібна ночівля: дорога в один бік триває три години й більше.
