
Садж м’ясо й овочі, приготовлені разом на великій опуклій сковороді (теж званій садж), і подані на тій самій сковороді. Це спільна страва, популярна в Баку та по всьому Азербайджану.
Що таке садж?
Садж (або сач) і назва страви, і назва сковороди, на якій її готують: велика опукла металева сковорода над вогнем чи газом. М’ясо (ягнятина або курка) та овочі картопля, помідори, перець, цибуля готують разом на цій поверхні, часто з вершковим маслом чи олією, до м’якості й легкого підсмаження. Їжу зазвичай подають на тій самій сковороді садж, тож усі накладають собі з центру. Це соціальна спільна страва.
Як їдять садж?
Садж подають на сковороді, на якій готували, часто ставлять у центр столу. Кожен накладає собі м’ясо й овочі на тарілку ложкою або щипцями. Їдять з коржиком (лаваш або тендир) або виделкою. Суміш м’яса, картоплі, помідорів і перцю ситна; хлібом збирають сік. Це неформальна спільна страва.
Яке м’ясо й овочі в саджі?
М’ясо зазвичай ягнятина (кубиками) або курка (шматочками). Овочі зазвичай включають картоплю (часточками або шматочками), помідори, болгарський перець і цибулю. Все готується разом на саджі; картопля вбирає м’ясний і томатний сік. У деяких варіантах додають баклажани чи моркву. Вершкове масло чи олія, сіль, перець і спеції (наприклад, кмин, паприка) для смаку.
Від випікання хліба до шипіння м’яса: кочове походження
Сковорода садж має цікаве кочове походження. Спочатку цю опуклу металеву «щит» використовували пастухи й кочівники над вогнищем. Коли її перевертали (як купол), гарячу металеву поверхню використовували для швидкого випікання коржиків лаваш чи гутаб. Коли хліб був готовий, сковороду перевертали, як миску, і в опуклій середині смажили щойно нарізане м’ясо та овочі на тваринному жирі. Сьогодні цей двофункціональний інструмент центр азербайджанської культури барбекю.
Шипляча подача на стіл і «прихований» хліб
Коли ви замовляєте садж у ресторані в Баку, це театральна подія. Важку залізну сковороду приносять на стіл на спеціальній кованій підставці. Всередині підставки гаряче вугілля чи невеликий вогонь підтримують страву шиплячою й булькуючою протягом усього обіду. Але найкраще часто приховане внизу: кухарі зазвичай кладуть шматочки тонкого лавашу прямо в центр сковороди під м’ясом. До моменту, коли ви їсте, цей хліб уже вбрав усі смажені жири ягнятини, томатний сік і пікантні смаки.